Ми - кращий клас гімназії у 2016-17 н.р.

Чому саме ми? Навчаємось, активні учасники самодіяльності, спортсмени, громадські активісти.

Навчальний рік закінчили на відмінно :

• Грибачова Марта,
• Михайлишин Марія,
• Павлович Назар,
• Романів Олександр,
• Хом'як Ангеліна

Успіхи в олімпіадах;

• Грибачова Марта - І місце з української мови в ІІ етапі та ІІІ-є в ІІІ етапі, І місце з англійської мови в ІІ етапі
• Павлович Назар - І місце з фізики у ІІ етапі
• Приліп Каріна - ІІІ місце з математики у ІІ етапі.

Призерами ІІ етапу фестивалю-конкурсу "Свята Покрова" став ансамбль "Надія"(майже половина учасників –дівчата нашого класу) - диплом ІІІ ступеня в номінації "Патріотична пісня " та Марта Грибачова - диплом I ступеня в номінації "Твори образотворчого мистецтва".

Свої таланти ми показали під час конкурсу-фестивалю «Свята Покрова», присвяченому Дню захисника України. Грибачова Марта щиро і натхненно прочитала «Баладу про дві душі». Чорній Інна – поезію Ліни Костенко «Буває часом сліпну від краси…». Також на розгляд журі була представлена музична композиція «Я прошу й неба, землі» у виконанні Приліп Каріни.

Ми активні учасники міні-проекту "Міняю родину. Життя у великому місті"

З 24 до 26 грудня 2016 року на запрошення педагогів та учнів 144 ліцею ім. Г.Ващенка ми побували в Києві. Спільно із Всеукраїнською ініціативою «Пізнаємо Україну разом» таким чином гімназисти розпочали реалізацію міні-проекту «Міняю родину. Життя у великому місті».

9 гімназисток, поборовши свій страх захворіти на грип та переживання, пов’язані далекою дорогою, чужими сім’ями, незнайомими однолітками-киянами, чудово провели вихідні у столиці.

Зустріч була цікавою та насиченою яскравими враженнями (знайомство з «новими сім’ями», екскурсії визначними місцями та казково вбраними вулицями, новорічна ялинка, феєричне світлове шоу, музична вистава) і новим досвідом для всіх (тренінги з командного згуртування провела з гімназистами та ліцеїстами викладач ліцею Данилова О.Є. ).

Спільно з новими друзями гімназисти успішно освоїли техніку декупажу.

Під час вечірніх мандрівок Києвом гімназисти відвідали місця, де відбулися події Революції Гідності, та вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні.

Наступного дня зборівчани відвідали ліцей № 144 ім. Г. Ващенка. Щиро привітала гостей директор Орєхова І.В., а члени учнівського самоврядування провели екскурсію ліцеєм. Підсумком зустрічі стало проведення круглого столу «Подолання регіональних стереотипів».

Головним результатом міні-проекту стала успішна соціалізація зборівських гімназистів у київських родинах, а також вміння жити в іншому середовищі – великому місті, приймати самостійні та колективні рішення, бути відповідальними за себе та своїх товаришів.

13-14 травня ми приймали київських друзів у себе. У ході прийому було

• знайомство з гімназією
• квест "Зборів - наше місто"
• заняття англомовного клубу
• розпис по каменю - створення фігурки мудрої сови
• дискотека
• екскурсія історичними місцями Тернопільщини

Всі учасники висловили сподівання, що це початок тривалої та цікавої співпраці.

Наші соціальні проекти

Шостого квітня, учні Зборівської гімназії ім. Романа Завадовича впорядковували територію на міському цвинтарі, де поховані Січові Стрільці, а також, учасники Першої світової війни. Пам’ятні знаки на їхніх могилах потребують відновлення, ремонту та реконструкції. Окрім цього наші учні відвідали могилу Антона Сухінського-героя нашого маленького містечка.

Антон Сухінський – Людина з великої літери. Він , наражаючи себе та своїх рідних на небезпеку, рятував чужі життя. В роки німецької окупації до Антося (а саме так кликали його зборівчани) звернувся пан Зейгер з проханням допомогти. Не в змозі відмовити , чоловік заховав сім’ю Зайгерів у невеликій ямі, в якій могло поміститись 6 чоловік лише в лежачому положенні. Впродовж двох років Антось носив їм харчі та випускав пізно вночі на свіже повітря, щоб розім’яти затерплі м’язи. Коли місто в 1944 р. звільнили радянські війська, Зейгери піднялись на світ опухлі і знеможені. Зборівчани нагодували і одягнули сім’ю. Родина Зайгерів виїхала до США і кликала Антося з собою. У 1990 р. Антона Сухинського офіційно запросили до США, де у місті Трентоні йому було присвоєно ім’я «Праведника народів світу» та вручено медаль і грамоти. Особа, що ризикувала, рятуючи євреїв під час Голокосту, та визнана Праведником народів світу, отримує в нагороду іменну медаль, почесний сертифікат і право додати своє ім'я до написаних на Стіні Честі в Саду Праведників у Яд Вашемі в Єрусалимі (на його честь висаджено дерево). Настав час, коли необхідно відкривати імена тих людей, які ризикували власним життям і життям своїх близьких, щоб врятувати інших. Називати їхні імена, говорити про них, доглядати за їхніми могилами є нашим обов’язком по вшануванню пам’яті про «Праведників світу» з України.

Тому я вважаю, що наш земляк Антон Сухинський заслуговує на почесне місце у довгому списку «Великих українців».

Коментарi