Рекомендації старшокласниками щодо підготовки до ЗНО та ДПА

1. Залишіть для підготовки до випробувань достатньо часу, щоб не виникла ситуація, коли потрібно прочитати ще щось в останню хвилину. Цей підхід дозволить значно підси­лити Вашу впевненість у своїх силах, адже Ви знатимете, що витратили достатньо часу на підготовку й підготувалися добре.

2. Складіть розклад своєї підготовки до іспитів, тестів, щоб Ви змогли стежити за часом і моніторити власний прогрес. Залишіть час на відпочинок і розваги, щоб уникнути перевтоми.

3. Дотримуєтесь режиму дня… Обов’язково сон — 8-9годин. Прогулянка на свіжому повітрі: 2 години. Робити перерви на обід, перекуси.

4. Бажано звільнитись від перегляду телепередач, відеофільмів, соціальних мереж, тому що вони збільшують і без того велике розумове навантаження.

5. Для збереження сил і підвищення працездатності потрібно організувати правильне харчування. Не можна займатись на голодний шлунок. Треба їсти овочі і фрукти.

6. Ніяких транквілізаторів! Таблетки можуть завдати шкоди, тому що знижують увагу і пам’ять. Та чи варто взагалі уникати легкого справжнього передекзаменаційного хвилювання, адже відомо, що воно мобілізує сховані резерви організму підвищує його можливість.

7. Тільки-но Ви помітите, що увага розсіюється, а Ваш мозок почав утомлюватися, влаштуйте короткий відпочинок. Після того, як будете готові працювати далі, повертайтеся до занять.

8. Експериментуйте із різними методиками підготовки, щоб заняття стали для Вас розвагою і Ваша мотивація зросла.

9. Не пийте занадто багато кави і газованих напоїв: кофеїн тільки більше збудить Ваш мозок і зробить його менш спри­йнятливим до інформації. Харчуйтеся частіше і правильно – у період активної підготовки до випробувань Вашому мозку потрібно більше поживних речовин.

10. Спробуйте вправи йоги, дихальну гімнастику або інші способи розслаблення й подолання стресу. Вони допоможуть Вам зняти напруження, підсилять концентрацію уваги, а також поліпшать сон.

11. Напередодні іспиту краще припинити заняття в середині дня. Вчасно лягти спати й добре виспатись, щоб прийти на іспит із ясною головою й гарною пам’ятю.

12. Після складання одного іспиту не варто відразу ж починати підготовку до наступного. Залишок екзаменаційного дня — час для розрядки, для зняття напруження, відновлення зниженої працездатності.

ЯК ПОВОДИТИСЯ ПІД ЧАС ТЕСТІВ, ІСПИТІВ

1. Уникайте паніки. Нервуватися перед іспитом — це при­родно, але панікувати — непродуктивно, тому що Ви не зможете мислити чітко.

2. Найшвидший і най­більш ефективний спосіб подолання відчуття стресу й паніки — це заплющити очі й зробити кілька повіль­них, глибоких вдихів і ви­дихів. Це заспокоїть Вашу нервову систему. Одночас­но можна проговорити про себе кілька разів: «Я спокій­ний і розслаблений» або «Я знаю, що зможу це зро­бити, і зроблю добре».

3. Якщо Ви відчуваєте у своїй голові порожне­чу — не панікуйте! Паніка тільки ускладнить процес згадування та сприйнят­тя інформації. Натомість спробуйте на хвилину зосередитися на повільному, глибокому вдиху. Якщо Ви все ж не можете згадати необхідної інфор­мації, переходьте до іншого питання; поверніться до забутого пізніше.

4. Після іспиту не потрібно марно гаяти час, засуджуючи та критикуючи себе за те, що, на Вашу думку, ви зробили не так. Найчастіше власна самооцінка буває найбільш критичною. При­вітайте і похваліть себе за те, що зробили правильно.

5. Якщо випробування справді змушують Вас почуватися нездоровим, турбують або гнітять, не ховайте своїх почуттів. Поговоріть із ким-небудь про це. У деяких культурах люди думають, що ділитися своїми почуттями й турботами з іншими — неправильно. Але це єдиний спосіб одержання допомоги й підтримки! В Англії кажуть: «Проблема, якою ти поділився, — вирішена проблема». Отже, Ви обов'язково маєте знайти того, з ким можете поділи­тися своїми турботами. Може, це буде Ваш друг, колега або член роди­ни. Або директор чи його заступник. Або методист. Психолог. Пам’ятайте, Ви – не один!

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО...

1. ...раптом виявилося, що вам попалося питання, з якого Ви можете сказати дуже небагато? Не панікуйте, а одразу по­чинайте записувати все, що колись чули із цього приводу: чи то з телепередачі, чи то із розмови з колегами чи друзями або з енциклопедії. У процесі написання Ви можете ще щось згадати, можливо, із курсу навчання у інституті або із прочи­таного. А можна зробити й так. Розділіть лист паперу навпіл. Ліворуч напишіть, наприклад: «Що я знаю» (або просто по­ставте «+»), а праворуч — «Що мені невідомо» (або «—»). Смі­ливіше пишіть ліворуч усе, що Вам спадає на думку, — правила, приклади, окремі положення тощо. Нічого, якщо все це буде безладно. Праворуч записуйте питання, «діри», пункти, про які, як вам здається, Ви нічого не можете сказати. Час від часу переглядайте праву частину й викреслюйте все, що згадали. Наприкінці підготовки обов'язково складіть план відповіді: краще відповісти не все, але те, що ви знаєте, викласти чітко й логічно.

2. ...узагалі нічого не знаєте. Не кажіть про це екзаменатору, а говоріть будь про що, навіть верзіть якусь ахінею, на кшталт: «Перш ніж розповісти про творчість Пушкіна, тре­ба поговорити про принципи поетичної творчості взагалі...». Покажіть, що знаєте хоч щось. Хоча, звісно, краще грати за правилами.

3. ...на півслові ви забули, про що треба говорити. Насамперед не «губіть голови». Зберігайте спокій, хоча б зовнішній — таке може трапитися з кожним! Повторіть останню фразу, спочатку так само, як і раніше, а потім, якщо зможете, іншими слова­ми. За цей час згадаєте план відповіді: що Ви вже розповіли? Чого стосується ця фраза? У більшості випадків це допомагає. Якщо це так — сміливо відповідайте далі. Якщо ні — подивіть­ся на наступний пункт плану і починайте розповідати його (навіть якщо Вам тільки здається, що цей пункт наступний). Потім наприкінці відповіді завжди можна повернутися до того, що пропустили.

4. ...Ви вже майже скінчили відповідати, й отут, нарешті, зга­дали, про що хотіли сказати, коли «втратили думку», або про що забули. Нічого страшного. Закінчуйте говорити те, про що говорили, а потім скажіть те, що пропустили. У жодному разі не переривайте відповіді заради цього. Краще нехай про щось Ви скажете пізніше, ніж уся відповідь виявиться нелогіч­ною. Не говоріть: «Так, я ще забула сказати про...». Говоріть, наприклад, так: «А якщо повернутися до (назва пункту плану), я хотіла би додати...» або так: «Крім того, треба сказати, що...», «Варто підкреслити...».

5. ...Вас не слухають. Не сприймайте це як особисту образу. Відповідайте далі, немов нічого не помітили.

6. ...екзаменатор у різкій і неприємній формі перериває Вас, вимагає щось уточнити, повторити. Або ще гірше, «кидає» не­приємні репліки. Не думайте про це. Від Вас потрібні мужність і зібраність, уміння не показувати образи. Сконцентруйте увагу на точній відповіді. Відповідайте чітко й коротко. Тільки так Ви зможете довести, що до Вас ставляться несправедливо. У жодному разі не пока­зуйте, що розлютилися, і не намагайтеся викликати жалощі до себе. Найефективніше — зберегти почуття власної гідності і так триматися.

7. ...Ви обмовилися, і всі стали сміятися. Не переймайтеся. Це може трапитися з кожним. Обмовляються навіть професіо­нали — диктори радіо й телебачення. Посмійтеся разом з усі­ма — і все. Якщо ж цього крім Вас узагалі ніхто не помітив, говоріть далі, немов нічого не трапилось.

8. ...Вам ставлять додаткове запитання. Не лякайтеся. Не квап­теся з відповідаю. Можете сказати, що Вам треба трохи подума­ти. Чітко визначте, чого стосується це запитання, якої відповіді воно вимагає. Перш ніж говорити, сформулюйте відповідь подумки. Часу на це потрібно зовсім небагато.

9. ...Ви помилилися. Ну то й що? Помилки бувають у всіх. Якщо Ви помітили помилку і знаєте, як її виправити, зробіть це. Якщо ж не впевнені, правильна Ваша відповідь чи ні, від­повідайте далі, начебто нічого не трапилось. Якщо Вам вкажуть на помилку, і Ви не впевнені у своїй правоті, краще погодьтеся. Не бійтеся помилок!

Результат пошуку зображень за запитом "булінг в школі"

Що робити, якщо тебе булять?

Немає універсального та швидкого рішення, проте є п'ять кроків, які точно варто зробити, щоб впоратись із булінгом.

Якщо ти у ситуації булінгу:

1. У жодному разі не тримай це в секреті. Виріши, кому ти довіряєш і можеш про це розповісти: батькам чи іншим родичам, другу або подрузі, вчителю, психологу, тренеру або навіть друзям своїх батьків.

2. Не бійся просити про допомогу — вона тобі необхідна.

3. Припини звинувачувати себе чи виправдовувати дії інших. Ніхто не має права порушувати твої кордони, примушувати робити щось, принижувати чи ображати тебе. Така поведінка не прийнятна.

4. Якщо трапилась будь-яка небезпечна для тебе ситуація, звертайся за допомогою до адміністрації школи, вчителів, старших учнів, батьків.

5. Проконсультуйся зі шкільним психологом, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Якщо ти поводишся як той, хто булить...

Що робити якщо ти несподівано для себе зрозумів, що поводишся як той, хто булить:

1. Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще.

2. Дорослі дійсно переймаються тим, що відбувається. Навіть, якщо здається, що це не так.

3. Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому. Подумай, ти дійсно цього прагнеш?

4. Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Викресли булінг зі свого життя!

Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого?

Діти, які піддаються булінгу в школі, починають вигадувати приводи, щоб не ходити на заняття, прикидаються хворими. Стають замкнутими, втрачають смак до життя і перестають вчитися. Що робити, якщо ти бачиш, як булять іншого, і хочеш йому допомогти:

1. Ти можеш бути тим, хто нарешті почне про це говорити.

2. Якщо бачиш ситуацію булінгу, одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.

3. Якщо тобі пропонують приєднатися до булінгу або дивитися на те, що відбувається, рішуче відмовляйся.

4. Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки. Порадь звернутися по допомогу до дорослих, яким ви довіряєте.

http://www.stopbullying.com.ua

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЯХ:

1. Дай партнеру "випустити пару ”, виговоритись. Доки він роздратований, вам не домовитись. Під час його "вибуху” поводься спокійно, впевнено, але не зверхньо.

2. Не переходьте на особистісні оцінки, вимагайте одне від одного дотримуватись змісту конфліктної ситуації.

3. Вимагай від партнера спокійно обґрунтувати свої претензії. При цьому скажи, що будеш звертати увагу тільки на факти. Людям властиво плутати факти й емоції. Тому частіше запитуй: «Це факти чи ваша думка?» Емоції відкидай.

3. Збивай агресію неочікуваними засобами. Наприклад, спитай поради, згадай минуле, скажи комплімент...(переключи свідомість на щось інше).

4. Не давай негативних оцінок, а говори про свої почуття. Не кажи: "Ви мене обманюєте ”, - скажи: "Я відчуваю себе обманутим ”.

5. Попроси сформулювати бажаний кінцевий результат. Проблема – це те, що потребує розв’язання. Ставлення до людини - це фон, на якому її треба розв’язати. Визнач разом з партнером проблему і зосередься на ній.

6. Запропонуй партнеру висловити свої думки щодо проблемного питання і свої варіанти розв’язання. Не шукай винних, а шукай вихід із ситуації. Не зупиняйся на першому ж варіанті, створи спектр, а потім обирайте кращий. Шукайте варіанти, які влаштовують обидві сторони. Ви обидва повинні стати переможцями. («Компроміс – це мистецтво так поділити пиріг, щоб кожен вірив, ніби сааме він отримав кращий шматок» Д. Пірс)

7. Відображуй, як луна, зміст висловлювань партнера. Частіше запитуй: "Я правильно зрозумів, що...?”, "Ти хотів сказати...?” Ця тактика не тільки унеможливлює непорозуміння, вона демонструє повагу до людини, що зменшує агресію.

8. Тримайся в позиції спокійної впевненості, вона втримує партнера від агресії, допомагає обом не "втратити обличчя ”.

9. Не бійся вибачитись, якщо відчуваєш, що винен. По – перше, це обеззброює партнера, по – друге, викликає повагу.

10. Обговори взаємостосунки в майбутньому.

11. Незалежно від результату розв’язання конфліктної ситуації, намагайся не руйнувати взаємостосунки. Вислови свою повагу і добрі наміри, шкодування з приводу виникнення конфліктної ситуації. І якщо ти збережеш стосунки і не даси співрозмовнику "втратити обличчя ”, не треба буде шукати нового партнера. Адже знайти нового надійного, неконфліктного друга (подругу, знайомого...) – завдання не з простих.

12. Якщо не вдалось самому вирішити і розв’язати конфлікт зверніться за допомогою до чергового вчителя, адміністратора, або практичного психолога. Або до іншої особи яка б могла виступити як медіатор (посередник).

Стрес у нашому житті перша допомога (пам’ятка для учнів)

Вплив стресу буває настільки інтенсивним, несподіваним і стрімким, що може серйозно позначитися на нашому здоров’ї (а часом і житті). У цих випадках кожному необхідно твердо знати основи першочергової самодопомоги.

До заходів такої допомоги зазвичай відносять такі:

1. У гострій стресовій ситуації не слід приймати (або намагатися приймати)

ніяких відповідальних рішень. Виняток становлять стихійні лиха, коли

мова йде про порятунок самого життя.

2. Повільно порахуйте до десяти.

3. Зосередьтеся на своєму диханні. повільно вдихніть повітря носом і на

деякий час затримайте дихання. Видихайте повітря поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних із вашим диханням.

Подальші події можуть розвиватися у двох напрямах.

А .Стресова ситуація застала вас у приміщенні:

1. Устаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.

2. Скористайтеся будь-якою нагодою, щоб змочити чоло, скроні й артерії на руках холодною водою.

3. Повільно озирніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви перебуваєте, добре вам знайоме або виглядає цілком звичайно. переводячи погляд з одного предмета на інший, подумки описуйте їхній зовнішній вигляд.

4. Потім подивіться у вікно на небо. Зосередьтеся на тому, що бачите. Коли ви востаннє ось так дивилися на небо?

5. Набравши води в склянку (у крайньому випадку — у долоні), повільно, зосереджено випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода тектиме по горлу.

6. Випряміться, поставте ноги на ширину плечей і на видиху нахиліться, розслаблюючи шию й плечі так, щоб голова й руки вільно звисали до підлоги. дихайте глибше, стежте за своїм диханням. продовжуйте робити це протягом 1-2-х хвилин. потім повільно випряміться; робіть це обережно, щоб не запаморочилася голова.

Б. Стресова ситуація застала вас де-небудь поза приміщенням:

1. Озирніться навколо, спробуйте поглянути на навколишні предмети з різних позицій, подумки називайте все, що бачите.

2. Детально роздивіться небо.

3. Знайдіть який-небудь маленький предмет (листок, гілку, камінь) і уважно розгляньте його. Розглядайте предмет не менше чотирьох хвилин, ознайомлюючись із його формою, кольором, структурою таким чином, щоб зуміти чітко уявити його із заплющеними очима.

4. Якщо є можливість випити води, скористайтеся нею — сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода тектиме по горлу.

5. Ще раз простежте за своїм диханням. Дихайте повільно, через ніс: зробивши вдих, на деякий час затримайте дихання, потім так само повільно, через ніс, видихніть повітря. під час кожного видиху зосереджуйте увагу на тому, як розслаблюються й опускаються ваші плечі.

Як перша допомога цього цілком достатньо, але не завадять помірні заняття спортом або прогулянка — словом, будь-яка діяльність, що вимагає фізичної активності й зосередження, але, нагадуємо, не перестарайтеся.

Кiлькiсть переглядiв: 57

Коментарi