Поетична кав'ярня/Files/images/Журавлик 2.jpg




А я люблю вірші сумні,печальні,
Коли за струни серця автор потягнув.
І спогади мої, такі сакральні,
Він раптом ніжним словом увімкнув.

Ці вірші про любов,незламність, вірність,
І погляд, невідомий ще мені,
Коли не припиняється ймовірність,
Що принц прискаче на своїм коні.

Але закінчується казка для людини,
І все навколо не здається так,
Що появитись може щохвилини,
Той невідомий запальний юнак.
Світлана Постоловська

Кiлькiсть переглядiв: 42

Коментарi