ПОЕТИЧНА КАВ'ЯРНЯ

Ходила яблуня і стукала у вікна,

Де жила вічно молода

Моя кохана, ніжна квітка,

Така пахуча і терпка.

Старенька груша диха їй на пальці,

В садку калина розцвіта.

І кожен день вона уранці

чекає свого вояка.

Чекає того, що на сході

Свою країну захищає.

А сонце сходить і заходить,

А дівчина усе чекає...

ІРИНА ГУМЕННА

/Files/images/1039221.jpg

Ходила яблуня і стукала у вікна,

Розлоге листя вітер колихав,

А дітвора стрибала так жадібно,

Бо яблучок ніхто з них не дістав.

-Ось те червоне, моє жовте, те зелене…

Мінор дитячий линув тут кругом.

Їм так хотілось ласощів буденнх,

Лиш господиня саду усміхалась за вікном.

Вона старенька у самотній хаті,

чекає сина, мабуть, вже давно,

А яблуня щось хоче розказати,

А біла хусточка вдивляється в вікно.

Увечері затихло, лише вогник блисне,

В печі так добре жар палахкотить,

Бабуся розмовляє з внуком й сином,

І Мурчик в неї на руках сидить.

Настав рік новий, день, година,

Вже виросла весела дітвора…

У хаті тихо, в куточку павутина,

А яблуня все стука до вікна…

ІГОР ПАСІЧНИК

Кiлькiсть переглядiв: 26

Коментарi