Великі люди у малому світі


Свято Св. Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом.

За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня Св. Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей на Західній Україні виникла традиція писати Св. Миколаєві листа, у якому дитина вказує, що хорошого та поганого вона вчинила протягом року, і просить про подарунки.

Ім’я Микола означає: «той, хто перемагає». Святий Миколай підтверджував його щоразу. Уже те, що він допомагав людям, зцілював їх, переконує нас у його /Files/images/kulish.jpgперемозі над усяким злом. Через те він іназваний Чудотворцем. Ця риса дає право називатися святим.

У цей день варто згадати ще одну людину, яка носить ім'я святого. Це Микола Куліш (18 грудня 1892 — 3 листопада 1937).

Він один із найяскравіших та найоригінальніших українських драматургів першої половини минулого століття. Розквіт його творчості припав на 20-ті — початок 30-х pp. — період відродження, розвитку та трагедії України. Куліш — один із засновників української модерної драматургії. Його п'єси є кращим зразком світового мистецтва». У комуністичні часи М. Куліш був президентом ВАПЛІТЕ. В цей період починався процес знищення новітньої української літератури.

У «Патетичній сонаті», М. Куліш відобразив "світлоярливий патос" визволення і культурного та державного відродження нації, але на неї чекала доля розіп'ятого твору. 4 березня 1932 р. газета «Правда» надрукувала статтю «О "Патетической соннате" Кулиша». Підписався під погромницьким матеріалом «Украинец». Це був псевдонім Лазаря Кагановича.

Восени 1933 р. Кулішеві з Курбасом ще вдалося поставити у «Березілі» «Маклену Грасу». Ця п'єса виявилася останнім твором драматурга, який побачила публіка. Та правляча верхівка прекрасно збагнула підтекст драми, те, що твір не про Польщу, а про Україну, що демонологічна роль в ній належить компартії. Після сьомої вистави п'єсу заборонили, «Березіль» ліквідували. Хоч Куліш після «Маклени Ґраси» написав ще «Закут», «Діалоги», «Вічний бунт», «Такі», але ці твори не друкувалися, не інсценізувалися й пропали в роки Другої світової війни.

У грудні 1934 року Миколу Куліша було заарештовано органами НКВС і звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу у «Справі боротьбистів» у березні 1935 року М. Куліша було засуджено до 10 років Соловецьких таборів.

На Соловках утримувався в суворій ізоляції, за постановою особливої трійки НКВС по Ленінградській області був розстріляний.

Микола Куліш досконало знав і відчував український світ, його дух і найглибші традиції. Поринути в твори письменника - це означає поринути в національний простір, всю його глибину і ширину, та вийти на шлях, що виведе нас до вершин, з яких видно людство і вічність.

Автор: Марія Веретільник
Кiлькiсть переглядiв: 28

Коментарi