Актуальності на хвості сороки


Чи легко бути толерантним?

(16 листопада – Всесвітній день толерантності)

Ми живемо у час, коли матеріальні цінності беруть верх над духовними. І як би не було прикро це визнавати, та все ж людська жорстокість, буває, не знає меж. Саме в таку епоху, коли кожен бореться за першість, за «місце під сонцем», нехтуючи моральними цінностями, дуже важко залишитися не втягнутим у цю боротьбу за виживання. Тому люди ХХІ століття вступають в гонитву за місце на верхівці соціальної структури і зовсім забувають про духовне, святе.
Отож, на мою думку, доцільним є згадати про толерантність. На жаль, це слово не можна віднести до активної лексики. Не виключено також, що не кожен зможе дати йому визначення. Толерантність — це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність — це єдність у різноманітті. Толерантність — не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба. Толерантність — це те, що уможливлює досягнення культури, сприяє переходу від війни до миру. Як бачимо, різні народи по-різному пояснюють цей термін.
Як на мене, проблемою сьогодення є зовсім не те, що це слово не вживається часто. Важко зустріти ту людину, яка б повністю дотримувалась вимог, до яких зобов’язує визначення слова «толерантність».
Все це можна підтвердити конкретними прикладами. Погодьтеся, інколи дуже важко стримати себе від лихих поривань. Часто ми осуджуємо когось, забуваючи, що він має право на вибір власної дороги в житті. Потрібно навчитися з розумінням ставитися до помилок інших, адже й ми не ідеальні і самі можемо потрапити в подібну ситуацію.
Дуже часто нам доводиться чути пораду: «Постав себе на його/її місце». Зізнаюсь чесно, сама не дуже полюбляю фразу, і не лише тому, що в реальній дійсності це зробити неможливо, а тому що кожна людина має свій тип мислення та переконання, властиві лише їй. Я більше ніж просто впевнена, що навіть опинившись на місці іншої людини, ми все одно вчинимо по-своєму.
Тому хочу навести твердження, яке повністю може замінити вищесказані слова. «Толерантність — ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама». Так вважають французи. Генрік Ібсен, норвезький драматург сказав: «Дійсна ознака, за якою можна впізнати справжнього мудреця,— терпимість.»
Пам’ятаймо ці слова, зробімо їх своїм життєвим кредо. Лише тоді зможемо дати відповідь на запитання, співзвучне із назвою статті. Легко! Варто лише захотіти.

Марія Завербна,
учениця 10 класу

Кiлькiсть переглядiв: 8

Коментарi