Актуальності на хвості сороки


Ми маємо право на власну думку і маємо право бути почутими

Все у наших руках. Сюжет власного життя пишемо вже від тої хвилини, коли починаємо вільно діяти, раціонально думати, планувати. Від нашої волі залежить те, які ролі ми дозволимо відігравати тим чи іншим особам в нашій долі. Правильно? Так, але…В житті є ситуації, коли не ми вибираємо собі роль, а нас назначають на ролі другого плану. До таких роздумів підштовхнув фільм «Діти за гратами», перегляд якого відбувся у гімназії з ініціативи голови Тернопільської правозахисної групи Володимира Шевченка.

Досить лише раз помилитися, спокуситися на чужий велосипед чи мобільний телефон. І все… Грати на вікнах, тверді ліжка, сувора дисципліна і основне – відсутність свободи. Багато молодих людей, побачивши по телевізору кінофільми або почувши від старших товаришів, котрі вже мають за плечима судимості, історії про життя за гратами, вирішують для себе, що в цьому немає нічого страшного. Неправда. Страшно. Ми дізналися про це зі сповідей засуджених підлітків. Вразило те, що більшість із них стверджували, що таке покарання не допомогло їм розкаятися у вчиненому, а навпаки – озлобило, зробило холоднокровними та жорстокими.

То що ж, діти у конфлікті із законом – злочинці назавжди? Напевно, треба, щоб цей фільм подивилися ті, хто пише закони.

Зацікавлення аудиторії викликало обговорення з Володимиром Шевченком питань щодо правомірної чи неправомірної поведінки працівників міліції в разі, якщо громадянин скоїв адміністративне правопорушення, та загальних принципів, яких варто дотримуватися у спілкуванні із міліціонером. Лектору гімназисти після закінчення заходу аплодували. Отриману інформацію учні назвали вкрай необхідною.

Марія Веретільник,
член журналістського клубу гімназії
ім.Романа Завадовича
Кiлькiсть переглядiв: 5

Коментарi