Рубрика: "Поетична кав'ярня"

Все життя – це політ....

Все життя – це політ, /Files/images/polit1.jpg

Тож повірте у свої крила

Відшукайте для себе зеніт

На життєвому небосхилі.

Не обмежуйтеся нічим:

Ні у мріях, ані в бажаннях.

Відкривайте для себе світи

У нових і нових пориваннях.

Не блукайте у сірих масах,

Не губіться в буденних днях.

А навчіться нарешті жити

І зумійте злетіти, як птах.

/Files/images/polit2.jpg

Дайте волю своєму серцю,

І досягніть висоти небес,

І доводьте усьому світу,

Що людина – це перше з чудес.

Хоч і впадете геть безсилі,

Але вмійте знову встати,

Адже люди – це птахи безкрилі

Із душею, що вміє літати.

Тетяна Романів



Рубрика: "Моя країна - Україна"

/Files/images/Небесна_сотня.jpg


Гортаючи сторінки історичних книг, ми раз за разом читаємо про важку долю нашої землі, про бої, поневолення, про ярмо, яке багато століть тягнув на своїх плечах наш народ. І все це не легенда, а страшна, навіть, жахаюча реальність.

«Революцією Гідності» розпочалась іще одна кривава сторінка нашої історії. На захист своєї свободи та волі стали студенти. Мирний протест закликав владу підписати договір про євроінтеграцію та дати Україні розпочати нове життя, спробувати жити по-іншому, закінчився жорстоким побиттям невинних дітей.

А потім Майдан перестав бути просто центральною площею Києва, а став символом української єдності, соборності та сили. Віче збиралось у кожному місті та містечку, сели та селищі, але Майдан був один і це було не місце, а форма свідомості кожного українці від малого до великого.

16 січня 2014 року – «чорний четвер», день прийняття диктаторських законів, які повністю обмежували права людей та суперечили конституції. Розлюченю, гніву та обуренню не було меж. Народ вимагав від президента відмовитись від своїх повноважень.

А далі було 20 лютого… кровавий період Револіції Гідності… Провладні сили розуміли, що розігнати чи зупинити Майдан їм не сила, що люди не відступлять від своєї мети, тому активісті вирішено знищити. На вулицях мирного Києва, у серці України жорстоко вбивають, підступно відстрілюючи беззахисних чоловіків та жінок, юнаків та дівчат. Далі слідують загадкові зникнення та викрадення активісті Майдану. По радіо та телебаченню чуємо повідомлення про звірячі катування та знущання над тими, хто захищав наші із вами права.

Сотні студентів, громадських діячів, журналістів, поетів, вчителів віддали своє життя за нашу Батьківщину. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови, за ангелами Небесної Сотні, що згасли мов зорі, але у нашій пам’яті та наших серцях вони житимуть вічно!

Ірина Янішевська

Кiлькiсть переглядiв: 168

Коментарi