Актуальності на хвості сороки


Соборність України – це спогад про майбутнє


Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко

/Files/images/00393982.jpg


22 січня Україна відзначає День соборності – річницю проголошення Акту злуки Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та УНР. Хотілося ще раз переконатися, що українці знають і шанують свою історію, а головне – вміють виносити з неї уроки. Соборність України – це спогад про майбутнє і водночас намір єднання. 95 років тому, у січні 1919-го, надія виявилася передчасною, а політика мінливою. Молоду Українську Державу затисли в кільце ворожі армії, і вимріяну, виборену єдність четвертували радянська Росія, молода Польща, Румунія та Чехословаччина. Про це маємо пам’ятати – щоб ніколи не допустити подібного знову. Це – історична мудрість.


Цікаво буде також дізнатись трохи історично-цікавих фактів про День Злуки. Поняття соборності в національно-політичному розумінні єднання Наддніпрянщини і Галичини було задеклароване Головною Руською Радою у Львові ще 1848 року. У 1914 р. в Галичині було організовано Головну Українську Раду, яка проголосила у своєму заклику "За волю України" утворення самостійної і соборної української держави зі столицею в м. Києві, де були б українське керівництво і український парламент (дума), вибраний усім українським народом. Та тільки в січні 1919 року була проголошена самостійна соборна незалежна Українська держава. Урочистий Акт Злуки розпочався 22 січня 1919 р. о 12.00 на Софіївському майдані, де зібралися десятки тисяч киян і військовиків, духовенство. В присутності іноземних дипломантів держсекретар Л.Цегельський передав голові Директорії В.Винниченкові Грамоту-ухвалу УНР. Було зачитано універсал, в якому проголошено про з'єднання Західно-Української Народної Республіки з Українською (Придніпрянською) Народною Республікою в одну суверенну Народну Республіку. Від нині злилися в одно Галичина, Буковина, Закарпаття, Придніпрянська Україна в одну Велику Україну. Універсал підписали: В.Винниченко, О.Андрієвський, С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко.
Впродовж десятиліть історіографія замовчувала сам акт проголошення злуки українських земель. Лише в 1990 р. в пам'ять про славетну акцію 1919 р. було влаштовано "живий ланцюг" з тисяч громадян від Києва до Львова і далі до Карпат.


День Соборності надзвичайно важливе в історії державоутворення свято. Наша соборність – це власний досвід, переконання у тому, що ніколи, аж поки житимуть наші далекі нащадки з українською кров’ю, жоден кордон не пройде берегом Дніпра. Ми не повинні ніколи забувати про цю величну подію і пам’ятати, що Україна- одна велика держава. Не має бути чвар між сусідніми регіонами, тому що разом ми-сила! Тільки така країна гідна називатися Україною, патріотичною державою!

Прислухаємось до слів героя та справжнього патріота України, Тараса Григоровича Шевченка: Любіть Україну Краплиночку раю, Любіть її мову Чудову благаю… Не маємо права Її забувати, Для нас— Україна Це рідная Мати! Тоді ми—народ, Тоді ми—держава!
Автор: Діана Коваль
Кiлькiсть переглядiв: 48

Коментарi