Рубрика: "Поетична кав'ярня"

Осінній ранок обіймає душу

Осінній ранок обіймає душу, /Files/images/00348465.jpg

Торкається думок і почуттів.

Він сів схилившись на стареньку грушу

І сонячним промінням мерехтів.

Мабуть, прокинувся від співу соловейка.

Схопився вмить і кинувся у гай.

Поміж квіток він тихо та навшпиньки

Ішов і задивлявся в квітокрай.

Щоб розбудити айстри та жоржини,

Щоб дотулитись ніжних пелюстків,

Він розсипав росу, немов перлини

І листячком опалим шарудів.

А літом бабиним, немов смичком по скрипці,

Він серенаду осені співав.

Гойдався легко на вишневій гілці

Та жар-лице осіннє цілував.

І так поволі наближався день,

А ніжний ранок загубив рум’янець.

Його, напевне, осені віддав

Й кудись полинув разом з нею в танець.

Повітря дихає духмяним короваєм

І серце розхвильоване тремтить.

Чи це воно упилося розмаєм?

Чи це воно від осені болить?

Романів Тетяна


Рубрика: "Зернинки-цікавинки"

Чари української пісні

Із давніх часів до нас прийшли пісні. Багато століть лунають вони над землею,як живий голос далеких предків. Скільки пісенних скарбів зберегла пам’ять українського народу,пронесла через криваві січі та життєві завірюхи. Пісня бентежить душу,вона вічна,як і душа народу.

Піснями славиться наш рід... І справді,з піснею ми радіємо кожному прожитому дню. У ній сіяють і материнська любов, ласка, і наповнені зерном лани широкополі,річки і озера,іскриться надзвичайною ніжністю любов до батьківських порогів. Наша пісня переливається з чарівним співом солов’я в саду. Вона пахне натрудженими материнськими руками й духмяним хлібом на столі.

Україна і пісня – нероздільні. Вона,як оберіг рідного народу. У пісні вилилася вся минула доля,весь справжній характер України,в ній горить любов до Батьківщини. Пісні – це наші друзі. У них є якась дивна добра сила. Сила,яка допомагає вистояти слабким і здобути впевненість розгубленим. На пісню можна опертися,як на плече друга.

Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія народу-трудівника,народу-воїна,що цілі віки бився,як лев, за свою свободу,що витрачав усю свою силу,свою кров,своє життя.

Тяжка була історія. І народ,якого позбавляли багатьох можливостей,у кривавій боротьбі вилив свою душу у пісню,в бесмертну українську народну пісню. Українська пісня – це бездонна душа українського народу,це його слава!

Зоряна Запотічна

Кiлькiсть переглядiв: 46

Коментарi