Рубрика: "Великі люди у малому світі"

Пам'яті Андрія Рави

Лагідно посміхався березневий ранок. З приходом весни оживала природа, поверталися із далеких країв птахи, зодягаючись у зелень, квітли дерева. Саме на початку цієї прекрасної пори, коли все пробуджується,оживає, набирає сил, вузькою стежкою чимчикував маленький Андрійко разом із своєю матусею. Хлопчик ласкаво посміхався, із захопленням, жваво розмахуючи руками, розповідав мамі про лелеку, якого бачив вчора, коли був на річці. Матуся посміхалася у відповідь, дивуючись, звідки у цього хлоп’яти стільки допитливості, спостережливості, бажання пізнавати світ.

У руках Андрійка були горщики з зовсім маленькими саджанцями туї, які він вирощував впродовж усієї зими разом зі своєю мамою.Сьогодні він хотів посадити їх на подвір’ї церкви. Він часто бував там, ще з раннього дитинства бабуся прищепила Андрійкові любов до Божого слова, Біблії. Бувало, вона довго тлумачила допитливому внукові слова зі Святого Письма.

У цей сонячний березневий день теплі сонячні промені будили в серці ніжні почуття, дарували тепло, зігрівали ясний погляд перехожих. Не покладаючи рук, трудився Андрійко до самого полудня, обережно висаджував саджанці ,боячись пошкодити хоча б один. У цей день він здавався таким щасливим! Натхнення, мрії, надія, здавалося, завжди будуть жити у його серці. ..

Швидко плинув час, росли туї, а разом з ними дорослішав й Андрійко. В ньому вже й не впізнати того маленького, допитливого хлопчика. Він ріс, мужнів, та його посмішка була такою ж світлою,як у той сонячний березневий день, найкркащі людські чесноти, закладені ще,коли він був дитиною, не тліли, вони відтворювались ще з більшою силою. Листопад 2013 року... Події, що відбувалися в той час не зилишили байдужим жодного громадянина України. На Майдані зійшлися по обидва боки барикад беззбройні мирні люди і озброєні до зубів « беркутівці» - ті,що забули,що вони – часточка цього народу.

Андрій не зміг спокійно сидіти вдома біля телевізора і спостерігати за подіями на Майдані. І в ті злощасні дні, 18-20 лютого, хлопець був там, де ворожі кулі не жаліли нікого. Та невдовзі,коли ситуація в країні стала ще драматичнішою Андрій пішов добровольцем в зону АТО. Для молодого 22-річного юнака таке рішення прийняти непросто, але він відносився до тих людей, які всім серцем вболівали за свою країну,і в будь-яку хвилину були готовими стати на її захист. Там,на Сході,де проти мирного українського населення воюють путінські банди обірвалось життя молодого юнака.

А за селом видніє цвинтар, де стоять у вічному задумі огорнені смутком туї, охороняючи вічний сон нашого Андрійка , пам’ять про якого житиме у наших серцях.

Зоряна Запотічна

Рубрика: "Актуальності на хвості сороки"

Споживаймо інформацію правильно

Великий вплив у сучасному світі на життя та свідомість людини мають масмедіа. Вони настільки міцно заснувалися в нашій повсякденності, навіть уявити своє існування без них нам буває складно. Для нас стало досить звичним дивитися останні новини по улюбленому телеканалу, дізнаватися рахунок футбольного матчу на спортивному сайті через Інтернет, слухати прогноз погоди на день по радіо. Ми щоденно отримуємо безліч інформації з газет, журналів, телебачення, інтернету. Це все формує наше уявлення про ту чи іншу ситуацію, явище, події, які відбуваються навколо нас. За допомогою засобів масової інформації ми дізнаємося про те, що трапляється у різних куточках нашої землі.

Але, на жаль, не все так прекрасно, як нам здається на перший погляд. Завдяки своїй біологічній природі, людина здатна піддаватись навіюванню. Трапляється, що в ЗМІ «подається» інформація, яка не є правдивою, а якщо така інформація йде з різних джерел, то глибоко проникає в підсвідомість людини і закріплюється як така, що відповідає дійсності. Наприклад, інтернет, як ми знаємо, це гігантське сховище інформації. Але, з іншого боку, інтернет – це зло, адже саме тут існують клуби самогубців, наркоманів, навчання терористів-початківців. У таких клубах можна придбати власну смерть, купити пару шашок динаміту, навчиться правильно підбирати і колоти наркотики. З цим потрібно боротися! Боротися, не зволікаючи!

Також не все чудово на радіо та телебаченні. Людина, що дивиться телевізор, глибше сприймає інформацію, гостріше відчуває почуття радості або страху, її психіка швидше піддається збудженню чи загальмованості. Найбільше від телебачення потерпають діти. Вбивство і насильство не викликають у них почуття страху чи відрази, тому що вони для них в результаті звикання до телевізійних передач, природні і реальні. Хоч як прикро це визнавати, але нинішнє телебачення в Україні стало потужним знаряддям продовження русифікації українського населення, що блокує формування цілісної української нації.

Ці ж проблеми спостерігаємо у рекламі. Вона нам демонструє, що щасливими робить людей остання марка телефону, здоровими люди стають завдяки баночці йогурту, що всі ліки корисні й ефективні, що на роботу ходять, щоб випити кави, а в обід перекусити швидкорозчинним супом, що голод можна вгамувати шоколадкою, а спрагу – газованим напоєм. Цей список можна продовжувати до безкінечності. Реклама впливає на підсвідомість людини і її поведінку. Дитина, якій дозволяють дивитися без обмежень рекламні ролики, схильна до частих змін настрою, примхлива і замкнута.

Звичайно, великий доступ до інформації – це чудово, бо, хто володіє інформацією, той володіє світом. єдиним вирішенням проблем, які постають перед нами є навчитися вибрати з цього потоку важливе і основне. щоб не загубитися в інформаційному просторі і не відірватися від реальності.

Олександр Святий

Кiлькiсть переглядiв: 27

Коментарi