Рубрика: "Моя країна - Україна"

Їм янголи обличчя прикривали…

Споконвіку український народ відстоював свободу та незалежність нашої держави.

Неможливо забути події,які пережила нещодавно наша держава, коли самі молоді студенти стали учасниками Євромайдану і зазнали жахливої розправи. Цього разу постраждали молоді хлопці та дівчата, які мирно відстоювали ідею гідності людини і віру в краще життя українського народу.

Усі герої Небесної Сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. Це були ті, хто у вирішальний для країни час не змогли спокійно сидіти біля екранів телевізорів і спостерігати за подіями на Майдані. Вони не думали про те, що можуть загинути. Вони лише знали, що так, як є, далі бути не може.

Серед тих, хто на Майдані боровся за кращу долю для України , був мій односельчанин двадцяти дворічний юнак –Рава Андрій. У дитинстві він був веселим, спокійним, допитливим хлопчиком. Зростав добрим і працьовитим. Завжди і у всьому допомагав мамі та бабусі. Андрій навчався в гімназії імені Романа Завадовича, невдовзі вступив до Зборівського коледжу, де здобув спеціальність механіка. Служив в рядах української армію у місті Чернігові, а згодом – у місті Червонограді. Після служби в армії працював на приватному підприємстві. Та коли ситуація в Україні стала ще драматичнішою, Андрій пішов добровольцем у зону АТО, щоб захистити нас від російського агресора. Там, на сході, де проти мирного українського народу воюють банди Путіна, обірвалось життя молодого юнака. Обірвалось життя, але пам'ять про нього буде вічно жити у наших серцях.

Не вистачає слів, щоб розказати про мужність і відвагу українських воїнів, які ціною власного життя захищають українську землю:

Вони співали «Ще не вмерла Україна…» і вмирали…

Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…

Їм янголи обличчя прикривали…

А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

Зоряна Запотічна

Рубрика: "Великі люди у малому світі"

Герої нашого часу

Хто повний милосердя, неодмінно має мужність.

Конфуцій

Найрозумніша істота на світі це людина. Вона тисячоліттями удосконалювала свої вміння та навички. Праця облагородила, дала житло, їжу, одяг. Люди споконвіків змушені були пристосовуватися до того, що відбувалося довкола. Вони придумували собі богів, котрі б захищали їх від природних катаклізмів, які пояснити було не сила, але самі ставали на захист свого племені і роду, не жаліючи нічого, навіть власного життя. До нас дійшли старовинні перекази та оповіді про мужніх та безстрашних воїнів, котрі ціною своєї крові рятували життя не тільки близьких, а й незнайомих людей.Ми називаємо їх героями. Та що ми розуміємо під цим словом, чи спроможні ми пояснити хто такий герой для нас?

Сьогодні молоді люди ставлять для себе мету досягти в житті певних висот. Вони мають певний ідеал, на якого їм би хотілося бути схожими у словах, діях та вчинках. Для них ці ідеали і є героями. Сучасний світ кіноіндустрії та літератури створив сотні видуманих супергероїв із надприродними силами, які борються із злочинцями та допомагають карати тих, хто чинить зло. Діти та підлітки із захопленням та хвилюванням переглядають пригоди улюблених персонажів, а в реальному житті хочуть бути у всьому на них схожими.

Тож герой, як ми бачимо, це той, хто завжди приходить на допомогу, той хто ставить інтереси суспільства вище своїх власних, не замислюючись про ціну, котру йому доведеться заплатити. Історія зберегла сотні, тисячі імен людей, що полягли у боротьбі, за те, що було їм дороге і заради чого варто було не лише жити, а й померти. Ми шануємо їх, адже вони пожертвували заради інших усе, що мали. Вони вміли співчувати чужому горю, і мали мужність заступитися за тих, хто того потребував. А що найголовніше, вони були звичайнісінькими людьми, здатними на надлюдські вчинки.

Отож бути героєм не так вже й складно. Якщо людина зберігає у душі любов, щирість та милосердя, усе щоб вона не робила, повертатиметься лише добром. Кожен ваш добрий вчинок для іншої людини, робить вас героєм у її очах, кожен жест милосердя, дарує вам мужність побороти ваші власні труднощі. Не старайтесь бути героями, будьте просто людьми, щоб ваші близькі з гордістю могли сказати: « Я радий, що ти є у моєму житті!»

Вікторія Свята

Коментарi