З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ

Хоробрі серця

Кордони не спинять польоту могутнього слова,

Хто серцем могутній ні куля ні шабля не вб’є.

За нас Батьківщина і рідна нескорена мова,

Не треба чужого, але й не відпустим своє.

Допоки ми тут мирно спимо, їмо теплу смачну їжу,обіймаємо своїх рідних, на іншому кінці країни точиться запекла боротьба... Те, що ми звично називаємо АТО, хоч давно знаємо, що насправді варто говорити війна, набирає обертів.. Безжалісні вороги все ж наївно сподіваються на свою перемогу... Та хіба коли-небудь перемагало зло, несправедливість і обман? Життя, звичайно, не казка, але і в ньому діє певний закон— яким би сильним не було зло, добро все одно переможе, потрібно лише надіятись і вірити. Слід благати Бога і він допоможе...

Минулого тижня до нашого навчального закладу завітало троє учасників бойових дій на сході України.. 5 грудня Володимир Гунько та Володимир Свідинський розповіли гімназистам, як нелегко було перебувати там, де точиться боротьба між правдою і обманом, в Донецькій області України.. Здається, що це десь там далеко, але водночас так близько.. Здавалося б це нас зовсім не стосується, живемо з мирним небом над головою та й досить, але гріш ціна тому, хто так подумав.. Хто ми без своєї Батьківщини? Що ми значимо без неї? Хіба можна дозволити шматувати, розбирати на частини свою рідну землю?..Ніколи.. Ні за що у світі..

Хлопці поділилися своїми враженнями і переживаннями, відповіли на запитання від гімназистів та учителів. Розказали про важкі умови перебування українських воїнів там, та яке велике значення має підтримка тут у тилу і листи від дітей..

9 грудня нас відвідав Петро Бартош і розповів, про вагомість людської гідності і чесності там, на лінії вогню. Він один з тих, кого називають кіборгами за велику душевну та фізичну міцність— оборонець Донецького аеропорту. Його розповідь велася загалом як про становище українських воїнів в Донецькому аеропорту, умови перебування ( де і що їли, де спали) так і про важливість захисту цього стратегічного об'єкту.

Після завершення виступів гімназисти вручили символічні подарунки для героїв України - голубів, виготовлених власноруч.

Ці мужні воїни, які брали участь в АТО і беруть її зараз - надзвичайно сміливі та хоробрі, сильні духом люди. Чи не єдине чим ми можемо допомогти їм, це своїми листами, яких вони так потребують.

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І шоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.