Поетична кав'ярня

Поглянь в мої знесилені, запалі очі

Поглянь в мої знесилені, запалі очі.

У руки свої мої долоні ти візьми,

Зітри зі щік сльозиночки гіркі дівочі,

І голову до ніг моїх ти приклони.

Вдягни мені на голову віночок,

Що з квітів різнобарвних, запашних,

Ти захисти моїх синів і моїх дочок,

Їх під крило своє безпечне ти візьми.

Не дай мене убити й розіп’ясти,

Не дай мене у муках розстрілять,

Не дай мені у прірву з болем впасти,

Не дай мене із дому рідного прогнать.

Синочку, сину, рідний, леле!

Прости, що кров твою бере моя земля,

Та хто ж убивцю геть звідсіль прожене,

Щоб не страждала Матінка твоя свята.

Надія Якубець

Коментарi