МОЯ КРАЇНА - УКРАЇНА

ОДЯГНИ ВИШИВАНКУ

Україна починається з тебе!

День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. У цей день кожен українець одягає вишиванку й виходить у ній на роботу, в університет, школу чи садочок.

21 травня гімназисти активно долучилися до відзначення цього свята: кожен одягнув вишиванку, яка милувала око і чарувала різноманіттям барв.

Біля пам'ятника Т.Г.Шевченку всі учасники дійства виконували пісню "Одна єдина Україна", а на закінчення випустили в синє небо голубів, як символ миру і спокою.

Мамина вишиванка
Кучерук Віктор

Колись тобою вишиту сорочку
Ношу донині радо на плечах.
Вона, як вишня в нашому садочку,
Леліє вік в яскравих кольорах.
Вона узимку тіло зігріває,
А в спеку – в прохолоді береже,
Хоч полиняло полотно до краю
І стала пряжа тоншою уже.

Між пасовиськ одвічних і дібров,
Нарешті спину я в житті розпрямив, –
Свою сорочку одягнувши знов,
Прикрашену умілими руками.
Тверезий нині, в юності - п’янкий,
Родився, кажеш, я у ній та виріс
Для друзів непідхоже говірким,
Для тебе, мамо, аж занадто щирий…

Прошу тебе – не гнівайся, не сердься
І за прозріння пізнє не жури, –
Неначе кров, киплять навколо серця
Твоїх надій нитяні кольори.
Вони мені свідоцтва незабутні
Твоїх одвічних помислів і мрій
Про те, щоб йшов нескорено - могутній
Весь вік свій у сорочці осяйній.

Між пасовиськ одвічних і дібров,
На Україні спину я розпрямив, -
Сорочку милу одягнувши знов
Ту, що колись подарувала мама.
Тепер тверезий, в юності – п’янкий,
Я в ній родився отаким і виріс –
Для когось непідхоже говіркий,
Для тебе, рідна, споконвіку щирий…

Коментарi