Великі люди у малому світі

«Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук... »

ВІВернадський

Серед когорти видатних українців, які залишили свій слід в історії нашої держави, яскраво виділяється ім’я великого філософа, природознавця, мислителя,засновника геохімії, радіогеології та космізму, Володимира Івановича Вернадського, чия постать, безперечно, варта уваги. Варто лише перерахувати здобутки Вернадського! Він - академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з1918). Засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім'ям). Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922–1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії АН СРСР ім. Вернадського). Дійсний член НТШ (Наукове товариство ім. Шевченка) та низки інших академій (Паризької, Чеської).

Різнопланова творча спадщина Володимира Івановича привертає увагу багатьох вчених світу. Важливе місце в його діяльності займали, зокрема, мінералогія і кристалографія. Серед основних завдань мінералогії Вернадський ставить питання генезису мінералів. Вчений також розглянув історію виникнення в земній корі важливих мінералів, визначив хімічний склад і фізико-хімічні умови утворення багатьох мінеральних видів. Все життя працював Вернадський і над проблемами радіогеології. Володимир Вернадський також творець нового наукового напрямку, який пізніше переріс у самостійну науку — біохімію: «Я впевнений в тому, що в основі геології лежить хімічний елемент — атом і що в навколишній природі — в біосфері — живі організми відіграють першочергову, можливо головну роль. Виходячи з цих ідей виникли в нас і геохімія і біогеохімія.» Перу Володимира Вернадського, крім наукових, належать і філософські твори. В. І. Вернадський у першій половині 20 сторіччя створив учення про ноосферу (грец. ноос—розум і сфера—куля), в основу якого поклав ідею про гармонійне входження людини та її господарської діяльності у біогенний колообіг речовин.

Володимир Вернадський належав до тих патріотів України, які передбачали щасливе завтра свого народу, який обов'язково посяде гідне місце і в Європі, і в світі. Перед смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук... »

Він добре знав історію України, свого роду: по батьковій лінії Вернадські — учасники визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Його прадід навчався в Києво-Могилянській академії. Батько — киянин Іван Вернадський (1821–1884) — вчений-економіст, противник кріпацтва, соціалістичних ідей та общинного землеволодіння, прихильник ідей ринкової економіки. Дружина Володимира Івановича теж з давнього українського роду Старицьких. Свої роздуми про долю України вчений виклав у багатьох працях, зокрема, в статті «Українське питання і російська громадськість».

Отже, Володимир Іванович Вернадський був геніальним вченим свого часу, який, крім того, вірно служив своїй країні,був щирим її патріотом, що не менш важливо. Звісно ж, щоб описати всю діяльність видатного науковця, важливість його творчості, потрібно значно більше місця. Проте я щиро сподіваюся, що ця коротка інформація сформувала у вас певне уявлення про таку визначну постать в історії української науки як Володимир Іванович Вернадський. А він, повірте, дійсно заслуговує на увагу.

Автор: Марія Завербна

Коментарi