Гімназійний щоденник

Свято спогадів і сподівань

На світі безліч тягнеться доріг.

Одні - як мудрість, інші - в терен-цвіті.

А поміж них крізь промені проліг

До школи шлях, що найкоротший в світі.

Зустріч з випускниками – чудове свято, яке завжди повертає нас у безтурботні шкільні роки. За традицією, у морозні лютневі дні зібралась велика дружня гімназійна родина. Тепла і ніжна атмосфера запанувала у стінах закладу. В альма-матер прийшли чимало колишніх гімназистів, а тепер людей різних професій: інженери, лікарі, історики, учителі, програмісти, студенти. Для них гімназія – дорогий і близький дім, у якому вони навчалися. Вона назавжди залишиться в пам’яті, адже тут промайнули найкращі роки життя, роки безтурботного дитинства, юності.

У привітальному слові директор закладу, Ярослава Ярославівна Ковбасюк, зазначила, що найбільша гордість гімназії – це її талановиті випускники. Потім слово взяли одинадцятикласники. Вони співали веселі пісні, декламували щирі та відверті поетичні твори, які у їхньому виконанні ставали співом душі –відкритої, людяної, ніжної у своїх почуваннях, а також вразила всіх музична імпровізація тріо гітаристів у складі волонтера з Корпусу Миру Дастіна Крістенсена, автора цього допису та Анастасії Недогонової. Це змусило наших випускників знову відчути себе юними, повними цікавості та ентузіазму учнями. Головними винуватцями свята були випускники, які відзначали 5, 10 та 15-річний ювілеї закінчення гімназії. Їхні класні керівники, Леонід

Васильович Олійник, Надія Степанівна Ключник та Галина Семенівна Паньків, звернулися до своїх колишніх учнів теплими словами привітань,які нагадали щасливі моменти шкільного життя: відчайдушні витівки, неймовірні пригоди і, звичайно, перші серйозні перемоги. Ну а випускники давали настанови та мудрі поради теперішнім одинадцятикласникам, які свого часу отримували від старших поколінь.

Гостей чекав солодкий фуршет, приготований для них майбутніми випускниками, та спілкування у дружніх колективах, у яких панував найсильніший корпоративний дух – відмінна особливість нашого закладу. Усі ділилися спогадами, розповідали про своє життя, розпитували про справи в гімназії, були дуже раді знову зануритися у веселу шкільну атмосферу, поговорити із однокласниками та вчителями.

Зустріч принесла багато цікавих вражень як господарям свята, так і самим гостям. Цей вечір ще довго зринатиме у пам’яті випускників, як світлий спогад про місце, де їм завжди раді.

Олександра Баліцька, член журналістського клубу гімназії

ім.Романа Завадовича

Коментарi