Це Українка, справжня, сильна,
Що так любила Батьківщину!
І в болях, немочі писала.
Вона жила, хоча страждала.
Не завжди доля Українці посміхалась.
Бувало, просто залишала...
Бувало, відверталась...
Та Леся гідно говорила:
«Щоби не плакать, я сміялась!»
Наснаги їй не бракувало,
Бо для Вкраїни все б віддала.
І про життя, про все писала.
Терпіла болі, знемагала,
Але сміялась... все зносила.
Поезія - це вічна сила!